иЇво-ћогил¤нська јкадем≥¤? Kyiv-Mohyla Academy?  иево-ћогил¤нска¤ јкадеми¤!

 

 оли ¤ щойно вступив в јкадем≥ю, то майже одразу почув в≥д старших колег про занепад нашого вишу. Ќа хвил≥ ейфор≥њ, ¤ка неминуче виникаЇ у кожного фреша одразу п≥сл¤ вступу, у це просто не в≥рилось. “им б≥льше, що ¤ мав досв≥д навчанн¤ у ≥ншому ¬Ќ« та мав змогу пор≥внювати. ѕроте тепер, коли моЇ перебуванн¤ у цих ст≥нах доходить свого к≥нц¤, можу ≥з певн≥стю стверджувати, що занепад д≥йсно ≥снуЇ, негативн≥ процеси в≥дбуваютьс¤ ≥, ¤кщо вони триватимуть ще енну к≥льк≥сть рок≥в, нова  иЇво-ћогил¤нська јкадем≥¤ п≥де туди, куди колись п≥шла стара Ц у небутт¤ (добре, ¤кщо не в забутт¤!).

—пробую дати стислу характеристику тому, що власне в≥дбуваЇтьс¤ у наш≥й Alma Mater. ќдразу зазначу, що не вважаю широко обговорюван≥ студентством проблеми на кшталт гуртожитку основними проблемами јкадем≥њ. ѕроблема гуртожитку Ц всього лише св≥дченн¤ поганоњ продуманост≥ з боку кер≥вництва процесу зб≥льшенн¤ набору студент≥в. ќсновн≥ ж негативн≥ процеси стосуютьс¤ не матер≥ально-техн≥чного та взагал≥ матер≥ального вим≥ру (в ц≥й сфер≥, навпаки, ми бачимо великий прогрес), вони стосуютьс¤ вим≥ру духовного, св≥домост≥ тих людей, ¤к≥ власне ≥ складають Умогил¤нську сп≥льнотуФ, тобто саму јкадем≥ю.

 оли створювавс¤ навчальний заклад, ¤кий пот≥м отримав назву Ќац≥онального ун≥верситету У иЇво-ћогил¤нська јкадем≥¤Ф, в≥н створювавс¤ не на порожньому м≥сц≥, бо ≥снував ћ≥ф. ћ≥ф про стару јкадем≥ю, про високу украњнську осв≥ту, про перш≥сть украњнц≥в у ц≥л≥й —х≥дн≥й ™вроп≥. —аме цей м≥ф презентував на початку 90-х ≥ нин≥ ще презентуЇ в пров≥нц≥њ у¤вленн¤ про Ќа” ћј.

ѕроте новий ун≥верситет ≥з самого початку творивс¤ лише частково на тих засадах, на ¤ких ≥снувала стара јкадем≥¤.  онцепц≥¤ новоњ јкадем≥њ побудована на ц≥кав≥й сум≥ш≥ украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ ≥з запозиченими передус≥м з англосаксонських крањн принципами Liberal Arts Education. ¬се це запроваджуЇтьс¤ непримусовими, Ул≥беральнимиФ методами у кращих традиц≥¤х л≥берально-демократичноњ ≥деолог≥њ, ¤ка пануЇ в јкадем≥њ.

—початку був усп≥х, за ¤кий маЇмо низько вклонитис¤ ¬¢¤чеславу —тепановичу та його однодумц¤м. ”крањна отримала д≥йсно нац≥ональну осв≥ту найвищоњ ¤кост≥. –≥вень осв≥ти, ¤ку надавав ун≥верситет гармон≥йно доповнювавс¤ високим р≥внем нац≥ональноњ св≥домост≥ та морально-етичними ¤кост¤ми його випускник≥в.

ѕроте пот≥м серед студент≥в ћогили з¢¤вилис¤ ≥нш≥ люди Ц люди, дл¤ ¤ких основною метою в житт≥ Ї УбаблоФ та власна кар¢Їра. Ўл¤хом дос¤гненн¤ цих ц≥лей, зокрема, Ї отриманн¤ могил¤нського диплому, заради ¤кого можна нав≥ть Ухахл¤цкуюФ мову вивчити та застосовувати у навчальному процес≥. ѕро моральн≥ ¤кост≥ таких людей ¤ вже мовчу Ц в них м≥сце морал≥ займають т. з. Упан¤т≥¤Ф. Ќа даний момент ≥снують три складов≥ нашого студентства. Ќайб≥льша - натовп л≥берально ("демократично") налаштованих умник≥в ≥з легким присмаком нац≥ональних ц≥нностей, ¤к≥ декларують красив≥ фрази про свободу, р≥вн≥сть, братерство та необх≥дн≥сть демократичним шл¤хом (тобто, щоб, не дай Ѕог, жодного ворога не образити!) в≥дродити ”крањну та перетворити њњ на "процв≥таючу" (перекладаю - жлобську), Ївропейську (наче зараз ми негри!) ≥ т. д. крањну. ѕри цьому жодних зусиль до боротьби за декларован≥ ц≥нност≥ представники ц≥Їњ групи не докладають, а дбають передус≥м про власне влаштуванн¤ у цьому св≥т≥. ƒруга складова - мажори та гопники (люди, ¤к≥ не мажори, але прагнуть ними стати), "шайка кар¢Їрист≥в, ор≥Їнтованих на власний усп≥х", ¤к вдало висловивс¤ хтось ≥з в≥дв≥дувач≥в форуму могил¤нського сайту bo.net.ua. Ќайменша Ц д≥йсно високоморальн≥ та нац≥онально св≥дом≥ особи.

ќсобист≥ спостереженн¤ автора п≥д час навчанн¤ в ”н≥верситет≥ засв≥дчують, що тенденц≥њ зм≥н у склад≥ студентства вигл¤дають таким чином: неухильно зменшуЇтьс¤ трет¤ група, натом≥сть швидко зб≥льшуЇтьс¤ друга. ѕерша також зменшуЇтьс¤, проте пов≥льн≥ше, бо ж саме на вихованн¤ представник≥в першоњ групи ор≥Їнтована виховна пол≥тика адм≥н≥страц≥њ Ќа” ћј. јле те, що ц¤ група також неухильно зменшуЇтьс¤, св≥дчить про провал такоњ пол≥тики.

—еред адм≥н≥страц≥њ ун≥верситету також далеко не все гаразд, проте там не спостер≥гаЇтьс¤ систематичних негативних тенденц≥й, натом≥сть на¤вн≥ негативн≥ ¤вища пов¢¤зан≥ ≥з особистими ¤кост¤ми тих чи ≥нших кер≥вник≥в. ћожна з певн≥стю констатувати, що найвище кер≥вництво јкадем≥њ в≥дпов≥даЇ критер≥¤м нац≥ональноњ ел≥ти (висок≥ профес≥йн≥ та моральн≥ ¤кост≥ плюс нац≥ональна св≥дом≥сть), формуванн¤ ¤ких проголошено основною метою ≥снуванн¤ новоњ јкадем≥њ. «вичайно, Ї ≥ виключенн¤. як приклад можу навести особу декана факультету правничих наук п. —ущенка ¬. ћ. ¬олодимир ћиколайович, можливо, Ї досв≥дченим правником та видатним науковцем (у чому де¤к≥ моњ знайом≥ студенти-правники сумн≥ваютьс¤, але то њх власна думка), проте в≥н Ї нос≥Їм системи ц≥нностей, ¤к≥ абсолютно не зб≥гаютьс¤ ≥з ц≥нност¤ми, ¤к≥ проголошен≥ у могил¤нському ћ≥ф≥ про стару јкадем≥ю. ƒл¤ пана —ущенка основною ц≥нн≥сною системою в житт≥ Ї ц≥нност≥ фахов≥, саме через призму ¤ких в≥н вже ≥ розгл¤даЇ сусп≥льну мораль. “ака система Ї глибоко в≥дм≥нною в≥д ц≥нностей нац≥ональних та христи¤нських, на ¤ких була побудована стара јкадем≥¤. Ќайважлив≥шим тут Ї те, що пан декан активно запровадив таке своЇ св≥тосприйн¤тт¤ у виховний процес студент≥в-правник≥в, формуючи у них в≥дпов≥дн≥ п≥дходи до житт¤. ћожу констатувати, що на ‘ѕвЌ ≥снуЇ сво¤ окрема УатмосфераФ, ¤ка впливаЇ на формуванн¤ особистост≥ студент≥в. ≤ впливаЇ не кращим чином, формуючи з них Уне зовс≥м могил¤нських студент≥вФ. ѕроте, п. —ущенко все ж Ї серед нашоњ адм≥н≥страц≥њ вин¤тком, а не правилом.

ќтже, основн≥ проблеми маЇмо в студентському середовищ≥. ќкресливши коло проблем, варто проанал≥зувати њх причини та запропонувати можлив≥ шл¤хи вир≥шенн¤.

Ќа м≥й погл¤д, проблема пол¤гаЇ у тих принципах, на ¤ких проводитьс¤ в≥дб≥р студент≥в до јкадем≥њ. ¬≥дб≥р ор≥Їнтований на високий р≥вень ерудиц≥њ... ≥ все. ∆одн≥ св≥тогл¤дн≥ або моральн≥ ¤кост≥ вступник≥в не враховуютьс¤. Ќасл≥дки ми вс≥ бачимо Ц все б≥льше мажор≥в, батьки ¤ких свого часу заплатили њм за навчанн¤ у г≥мназ≥¤х, л≥це¤х, у репетитор≥в. “ак≥ студенти в мас≥ своњй не обт¤жен≥ нац≥ональною св≥дом≥стю та високими моральними ¤кост¤ми, хоча р≥вень њх знань знаходитьс¤ на висот≥. ƒо них додаЇтьс¤, особливо на ‘ѕвЌ та ‘≈Ќ, маса контрактник≥в, ¤к≥ не проход¤ть майже н≥¤кого в≥дбору взагал≥. ѕричому спостер≥гаЇтьс¤ ц≥кава тенденц≥¤, принаймн≥ на ‘ѕвЌ: ¤кщо серед контрактник≥в набору 1998 року багато патр≥отичних та високоморальних студент≥в, то в наборах наступних рок≥в ц¤ частка неминуче зменшуЇтьс¤. „ому? ¬≥дпов≥дь пол¤гаЇ у тому, що в перш≥й половин≥ 90-х ћогил¤нка мала ст≥йкий ≥м≥дж нац≥онал≥стичного вишу (працював ћ≥ф) ≥ представники рос≥йсько-Їврейськоњ за своњм складом "новоукрањнськоњ" ел≥ти та просто непатр≥отичн≥ представники згаданих нацменшин не йшли сюди вчитис¤. Ќесв≥домих же украњнц≥в ћогил¤ка досить вдало перевиховуЇ на нац≥онал-демократ≥в (перша група студент≥в за нашою класиф≥кац≥Їю). ¬ подальшому, невпинними старанн¤ми в≥дд≥лу PR, јкадем≥¤ набуваЇ ≥м≥джу просто престижного та УпродвинутогоФ навчального закладу. ћ≥ф втрачаЇтьс¤, Ќа” ћј починають сприймати (передус≥м ки¤ни) просто ¤к престижний УвузФ. ѕро св≥тогл¤дно-нац≥ональний аспект забувають. ¬≥дпов≥дно, ћогила вже не в≥дл¤куЇ, а приваблюЇ представник≥в згаданих вище верств населенн¤ держави, ¤ка гучно називаЇтьс¤ "”крањною", проте все ще залишаЇтьс¤ ћалорос≥Їю. ƒо того ж, згадувана на початку статт≥ проблема гуртожитку в≥дл¤куЇ в≥д ћогили вих≥дц≥в з пров≥нц≥њ, ¤к≥ ще в≥р¤ть в ћ≥ф та спри¤Ї зб≥льшенню серед студент≥в частки ки¤н, серед ¤ких вин¤тково багато кар¢Їрно ор≥Їнтованих представник≥в другоњ групи. Ќасл≥дки цього прекрасно описав на вже згадуваному форум≥ Ѕонету один з його в≥дв≥дувач≥в: рос≥йська мова, байдуж≥сть, кар¢Їризм, споживацьке ставленн¤ до јкадем≥њ тощо.

Ѕагато студент≥в останн≥м часом скаржитьс¤ на те, що адм≥н≥страц≥¤ систематично звужуЇ обс¤г студентських прав. ћало хто замислюЇтьс¤ над тим, що це Ї законом≥рним ¤вищем, пов¢¤заним ≥з зм≥нами у контингент≥ студент≥в. Ќа початку ≥снуванн¤ новоњ јкадем≥њ студент≥в було мало та вони мали надзвичайно високий р≥вень св≥домост≥. —аме тому стали можливими т≥ вс≥ небачен≥ в совкових УвузахФ права та свободи. Ќин≥шн≥й контингент студент≥в в силу згадуваних вже причин Ї ≥ншим ≥ керувати ним старими методами стаЇ неможливим. —аме тому адм≥н≥страц≥¤ ≥ вимушена запроваджувати Унов≥Ф методи, ¤к≥ пол¤гають в наближенн≥ навчального процесу до практики тих самих совкових Увуз≥вФ. Ќайб≥льших усп≥х≥в у запровадженн≥ таких метод≥в, м≥ж ≥ншим, дос¤г вже згадуваний декан правничого ¬. ћ. —ущенко.

“обто, на м≥й погл¤д, проблема пол¤гаЇ у неправильн≥й концепц≥њ навчального закладу, у нев≥дпов≥дност≥ задекларованого ћ≥фу ≥з його завданн¤м "виховувати нац≥ональну ел≥ту" тому, що реально будуЇтьс¤ на трьох кварталах в≥д  онтрактовоњ до Ќабережно-’рещатицькоњ. якщо ми хочемо формувати нац≥ональну ел≥ту, ми мусимо дбати не лише про в≥дпов≥дний р≥вень знань, а й про на¤вн≥сть у студент≥в в≥дпов≥дного св≥тогл¤ду (бо ж ел≥та маЇ д≥йсно бути "нац≥ональною"!) та моральних ¤костей.

Ќайб≥льший траг≥зм ситуац≥њ пол¤гаЇ у тому, що кер≥вництво јкадем≥њ, схоже, просто не бачить або не хоче бачити описаноњ проблеми. ¬—Ѕ, схоже, дос≥ в≥рить, що в умовах ћалорос≥њ можливо сформувати нац≥ональний виш на засадах л≥беральноњ ≥деолог≥њ. ўо ж до студентства, то в його середовищ≥ справжн≥ патр≥оти вже стали менш≥стю, на ¤ку решта дивитьс¤ часто ¤к на небезпечних дивак≥в, ¤к≥ пос¤гають на св¤щенну дл¤ л≥берал≥в особисту свободу Ц свободу говорити на плацу рос≥йською, свободу ла¤тис¤, брехати, УзабиватиФ на все та на вс≥х, окр≥м себе любимого.

“епер щодо шл¤х≥в вир≥шенн¤ зазначеноњ проблеми. Ќа м≥й погл¤д, Ї три взаЇмопов¢¤зан≥ методи, ¤к≥ потенц≥йно здатн≥ розв¢¤зати порушену у ц≥й статт≥ проблему:

1.      «м≥на форм в≥дбору вступник≥в;

2.      ≤нтенсиф≥кац≥¤ та зм≥на напр¤му виховного процесу;

3.      «м≥на ≥м≥джевоњ (PR) пол≥тики јкадем≥њ.

¬≥дб≥р студент≥в, ¤кщо ми хочемо випускати д≥йсно нац≥ональну ел≥ту, маЇ враховувати не лише р≥вень њх знань, а р≥вень њх морального розвитку та нац≥ональноњ св≥домост≥. Ўл¤хом забезпечити такий в≥дб≥р Ї проведенн¤ сп≥вбес≥ди ≥з кожним вступником п≥сл¤ того, ¤к в≥н пройшов по тестах. ¬ ход≥ такоњ сп≥вбес≥ди бажано ви¤вл¤ти та в≥дс≥ювати ос≥б, ¤к≥ мають ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, ¤к≥ не дозвол¤ть њм в майбутньому сприйн¤ти систему ц≥нностей, ¤к≥ пропонуютьс¤ јкадем≥Їю. √оловна проблема тут пол¤гаЇ у надзвичайно великих затратах прац≥ та необх≥дност≥ знайти людей, ¤к≥ могли б на в≥дпов≥дному р≥вн≥ таку сп≥вбес≥ду провести. ѕроблемним також Ї юридичне оформленн¤ в≥дмови у вступ≥ в јкадем≥ю, ¤кщо особа пройшла тести, але не пройшла сп≥вбес≥ду. ѕроте робити це необх≥дно, бо соц≥альне розшаруванн¤ в умовах нин≥шньоњ ”крањни неминуче призводить до того, що в ћогил¤нку попадають люди, ¤к≥ мали змогу отримати ¤к≥сну (а в≥дпов≥дно, дорогу) шк≥льну осв≥ту, проте ¤к≥ абсолютно далек≥ в≥д украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ та украњнських проблем.

Ќаплив представник≥в другоњ групи до ћогили здатна суттЇво зменшити зм≥на ≥м≥джевоњ пол≥тики Ќа” ћј. ¬арто наголошувати на тому, що јкадем≥¤ Ї закладом нац≥ональним, де ставл¤тьс¤ жорстк≥ вимоги до мови, св≥тогл¤ду, повед≥нки студент≥в. Ќе варто пропагувати на¤вн≥сть в Ќа” ћј Узах≥дних методик та п≥дход≥вФ, оск≥льки вони асоц≥юютьс¤ ≥з необмеженою особистою свободою, ¤ку у нас в крањн≥ чомусь розум≥ють ¤к свободу в≥д будь-¤ких моральних та етичних обмежень. ’очу п≥дкреслити, що н≥чого поганого у функц≥онуванн≥ в нас принцип≥в Liberal Arts Education немаЇ, просто не варто на кожному кроц≥ про них кричати в «ћ≤. “е ж саме ≥ з правами студент≥в Ц це одна з наших переваг ≥ нехай вона залишитьс¤, проте наголошувати на н≥й не можна. як≥сть осв≥ти скаже сама за себе, а ¤к вона була дос¤гнута Ц не варто розпов≥дати вс≥м та кожному. Ќеобх≥дно, щоб јкадем≥¤ мала ≥м≥дж нац≥онал≥стичного вишу, ¤кий би спри¤в тому, щоб до нас йшли навчатис¤ патр≥отично налаштован≥ молод≥ люди, а особи, ¤к≥ шукають в усьому лише особисту вигоду Ц нехай випробовують своњ сили при вступ≥ до ≥нших навчальних заклад≥в.

≤, нарешт≥, варто прид≥л¤ти б≥льшу увагу виховному процесов≥. ” нас Ї один декан з роботи з≥ студентами на 2 тис¤ч≥ студент≥в. ¬ам не здаЇтьс¤, що це замало, щоб знайти особистий п≥дх≥д до кожного? ћаЇ ≥снувати потужна в≥дпов≥дна служба, студент повинен в≥дчувати увагу адм≥н≥страц≥њ до себе. ƒивно, але в нов≥й јкадем≥њ зовс≥м забули про такий момент в житт≥ јкадем≥њ староњ, ¤к христи¤нський характер њњ осв≥ти. ѕ≥д час —лужби Ѕожоњ в академ≥чн≥й церкв≥ студент≥в можна перерахувати по пальц¤х, зате на щор≥чн≥й презентац≥њ јкадем≥њ дл¤ першокурсник≥в ћ. “. Ѕрик з горд≥стю говорить про ≥снуванн¤ ц≥Їњ параф≥њ. “о в чому ж тод≥ сенс ≥снуванн¤ на територ≥њ јкадем≥њ церкви, ¤кщо студенти до нењ не ход¤ть? “ак само мало студент≥в на службах у каплиц≥ ”ѕ÷  ѕ, ¤ка знаходитьс¤ пр¤мо б≥л¤ гуртожитку. ÷е Ї ¤скравим св≥дченн¤м про р≥вень т≥Їњ Удуховност≥Ф, про ¤ку так любл¤ть розпов≥дати кер≥вники ун≥верситету. ѕод≥бн≥ проблеми можливо було б вир≥шити шл¤хом запровадженн¤ викладанн¤ «акону Ѕожого або принаймн≥ христи¤нськоњ етики. ¬загал≥, форми виховного процесу можуть бути найр≥зноман≥тн≥шими, головне, щоб цьому процесу прид≥л¤лас¤ увага та вид≥л¤лис¤ в≥дпов≥дн≥ матер≥альн≥ та трудов≥ ресурси.

Ќад≥¤ вмираЇ останньою ≥ ¤ все-таки спод≥ваюс¤, що кер≥вництво јкадем≥њ усв≥домить необх≥дн≥сть зм≥ни курсу, щоб ћогила залишалась собою, а не стала остаточно "вузом" ≥з назвою " ≥Їва-ћаг≥л¤нска¤ јкадЇм≥¤". ћаЇмо боротис¤ проти негативних тенденц≥й та намагатис¤ переконати вище кер≥вництво јкадем≥њ.

 

22.03.2003 р. Ѕ.††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† јнтон ≤ваненко